Трагедія Голокосту: уроки людству

Історію неможливо повернути назад. Але необхідно розповісти про неї всю правду. Історія нашої Батьківщини, на жаль, має  й сумні сторінки. Україна – це країна пісні й краси. Україна в роки Голокосту – це країна смерті. Смерті безвинних… Тому засідання за круглим столом «Українське суспільство і пам'ять про Голокост: наукові та освітні аспекти», проведене на базі БІЦ НВК  « ЗОШ І-ІІІст., гімназія» № 5 для вчителів НВК, поглибило знання присутніх з проблемних тем вітчизняної історії, сприяло вихованню почуття гуманності, формуванню толерантності у міжнаціональних відносинах.

 Учасники зустрічі менеджер ХБФ «Хесед Бешт» Н.С.Тинкевіч, Д.І.Поліщук , підкреслили, що Голокост – трагедія, злочин проти людства, який тривалий час був закритим. « Трагедія українських євреїв була не просто частиною Катастрофи європейського єврейства у роки світової війни. Вона стала тією сходинкою, переступивши яку, нацисти вирішили остаточно знищити всіх євреїв Європи.» Завідуюча  БІЦ № 5 М.В. Мархайчук, А.А. Лук”янчук ( вчит. заруб. літ.), М. Л. Єфімова ( пед.орг.) звернули увагу на те , що свої "Бабині Яри" є практично в кожній з окупованих нацистами областей України, та багато українських сімей, ризикуючи життям, рятували від фашистської розправи приречених, передавали продовольство і одяг до гетто, надавали притулок євреям. Недаремно нині серед тих, хто рятував євреїв під час війни, чи не найбільше саме українців удостоєно почесної єврейської відзнаки "Праведник народів світу".

 К.Д.Соколова, дочка відомого на Хмельниччині   письменника - краєзнавця  Д.Гошкіса, дуже зворушливо розповіла про свого батька та подарувала бібліотеці книги, в яких « в кожному слові-горе і плач чоловіків, жінок і дітей».

Всі присутні прийшли до висновку, що  людство не повинно забувати, що нацистські табори смерті починалися з ненависті, забобонів й антисемітизму. А пам'ятаючи про витоки зла, завжди протистояти спробам розпалити ненависть і міжнаціональну ворожнечу. Пам'ять про Голокост необхідна нам, щоб наші діти ніколи не були жертвами або байдужими спостерігачами проявів ворожнечі. Тепер, коли Голокост відходить у минуле, нинішнє покоління має продовжити естафету пам'яті і відстоювати гідність людини. Темою цього  дня має стати вічна пам'ять і зобов'язання докласти зусиль до недопущення ґеноцидів і злочинів проти людяності.